Перевірити це можна було тільки одним способом: я вдався до допомоги вірного осцилографа й фотоелемента, у який направив через скло включених окулярів яскраве сонячне світло (обравши зірку як джерело, позбавлений мерехтіння). На жаль, датчик виявився досить інертним, і замість прямокутних імпульсів я побачив на екрані лише сплески неправильної форми. Однак періодичність і тривалість їх показали, що окуляри зовсім не функціонують за схемою "день працюємо - день відпочиваємо": їхні лінзи "відкриваються" лише на короткий проміжок, а більшу частину часу залишаються непрозорими (і очевидно, саме в цей момент відбувається зміна кадрів).

Так що саме через велику шпаруватість перемикання є досить помітним. Правда, нагадаю, що дратував мене лише світле тло, а на екрані зміни кадрів практично не відчувалося. Із цього я зробив вивід, що найкраще в стерео окулярах грати ввечері або вночі. А якщо ще й з гарним навколишнім звуком... У загальному можна домогтися такого ступеня реалізму, що після гри в яку-небудь жахливо страшний "хоррор" прийде чекати попутників, щоб уночі відправитися у ватерклозет. При настроюванні, до речі, передбачена можливість міняти частоту роботи системи так, щоб не спостерігалося биттів із частотою джерел штучного висвітлення в кімнаті.

У міру звикання до стерео картинці я потроху викручував регулювальне колесо, збільшуючи глибину зображення. Звичайно, реального масштабу домогтися не можна - навіть самий вилучений об'єкт у грі, якщо подивитися убік від монітора, здасться розташованим не більш ніж у напівметрі від вас, але однаково відмінності від звичної плоскої картинки вражаючі. Найкраще стереоэффект помітний при визиранні через перешкоди або при перекладі погляду з об'єктів переднього плану (наприклад, зброї) удалину. Процес ознайомлення з окулярами так мене захопив, що я навіть забув про накладні навушники, у яких звичайно граю; однак коли як я нарешті про їх згадав, надягти їх мені однаково не вдалося: перешкодили тверді й досить товсті дужки GeForce 3D Vision